(и погас)

1) General subject: light went off, the light failed, the lights went off, the light is out

2) Makarov: light failed

gener. das Feuer ist aus, das Feuer ist ausgegangen

gener. uguntiņa apdzisusi (угас, потух)

eng. l'indicatore e spento

…the cosmonaut did not notice the hands of his friends stretched out to catch him as the "zero-gravity" panel turned dark.

tn. 1. (tűz, fény) гаснуть, погасать/погаснуть, угасать/угаснуть, тухнуть/ потухнуть, затухать/затухнуть, отсверкать; (le- v. végig) догорать/дорогеть, отгорать/ отгореть; (ki-kialszik) потухать/потухнуть; (fokozatosan) притухать/притухнуть; (egymás után) biz. перегаснуть; (eloltják) тушиться/потушиться;

a gyertya kialudt огонь свечи погас;

a tüzecske kialudt потух огонёк;

kialudta mámorát он проспался после опянения;

kialussza magát высыпаться/выспаться, насыпаться/ наспаться, просыпаться/проспаться;

1) Общая лексика: большой кусок угля, оставляемый на ночь в печи, чтобы не погас огонь

2) Макаров: большой кусок угля, оставляемый на ночь в печи, чтобы не погас огонь

спряж. см. spegnere

1) гаснуть, тухнуть

2) выключаться, гаснуть

3) заглохнуть, остановиться

4) угасать, пропадать, сходить на нет

5) умереть, скончаться, угаснуть

* * *

общ. гаснуть

мелькнуть

1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];

2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];

3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];

4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - мелькн`уть

1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти

2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

погаснуть

1) погасати, погаснути, згасати, згаснути (во множ. позгасати), (диал.) тахнути, потахнути, тухнути, потухнути, чахнути, перечахати, перечахнути. Срв. Гаснуть, Загасать. [Пішов по масло та й в печі погасло (Номис). Уже зорі погасають, ранок наступає (Федьк.). І довго, довго світло те не згасне (Самійл.). Лямпа чахне. Полум'я перечахає (Липовеч.)]. В печи уже совершенно -сло - в печі вже зовсім погасло, в печі вже ні хуху, ні духу. День -сает, -гас - день гасне (згасає), згас, погасає (погас). Гнев -гас - гнів погас, гнів занімів;

2) (о боли: униматься) ущухати, ущухнути, угамовуватися, угамуватися, заніміти, (с отрицанием) угавати. [Зуб болить, не вгаває].

* * *

1) burn oneself out the flames (the furnace, etc.) burnt itself out пламя и. т. д. погасло; the candle has burnt itself out свеча догорела; when we got back the fire had burnt itself out когда мы вернулись, костер уже погас /догорел/

2) burn oneself out he has burnt himself out он погубил /расшатал/ свое здоровье, он расстратил все силы

-ну, -нешь, παρλθ. χρ. погас

-ла, -ло

ρ.σ.

1. σβήνω•

2. εξασθενίζω, χάνομαι•

|| μτφ. εξαφανίζομαι, χάνομαι•

3. μτφ. φθίνω, λιώνω•, αργοπεθαίνω.

сов.

1. хомӯш шудан, мурдан; огонь в печке погас оташи печка хомӯш шуд (о глазах, взоре) хира (тира) шудан

2. перен. (о чувствах, мыслях) нест шудан, намондан, кунд шудан, тира шудан

3. перен. торик шудан, тамом шудан; день погас рӯз тамом шуд; звёзды погасли ситораҳо нопадид шуданд

4. перен. пажмурдан, харобу адо шудан